Історія школи

В селі Вищий Булатець Лубенського району Полтавської області вперше почала діяти школа в 1877 році в спеціально для цього збудованому приміщенні, яке знаходилося на старому шкільному дворі по вулиці Тракторній. Це була церковно-приходська школа, в якій учителями були піп та дяк. Навчалися діти заможних селян. Всіх дітей навчали в класній кімнаті, де за партою сиділо по 4-5 учнів. Два дні на тиждень в школі вчили закон Божий, а чотири дні вчили читати, писати, співати церковних пісень, а з арифметики обраховували час від одного церковного свято до іншого.
В 1902 році на кошти земства була збудована нова трьохрічна школа (знаходилась школа ця на новому шкільному дворі по вулиці Халявицького. І при будівництві двоповерхової школи знесена в 1975 році). Всі три класи навчалися в одну зміну в двох класних кімнатах. Отже класи були комбіновані.
До 1917 року керівником освіти був сільський піп. Але крім нього були й інші учителі. Найдовше в цей час вчителями були Базилевська Елезавета Мілітонівна та Марія Оврамівна.
В роки революції 1917 року школа в селі не працювала через відсутність вчителів, книжок і палива.
Школа відновила свою діяльність з першого вересня 1921 року. Називалася вона початковою. Першими вчителями школи за радянського часу були Маковецький Ф.М. та Бирченко П.Г., які користувалися великим авторитетом серед населення. В селі вони створили драматичний та хоровий гуртки. Багато працювали вони по ліквідації не писемності.
З першого вересня 1930 року початкова школа реорганізована в семирічку. Навчання проводилося в дві зміни. Перший випуск 40 учнів 7 класу відбувся в 1933 році. В Вищебулатецьку семирічну школу ходили учні з навколишніх сіл: Остапівни, Чуднівець, Малого В’язівка, Кононівки, Круглика та Пишного.
Роки минали. Освіта на селі процвітала, поки не наступили тяжкі воєнні роки. До війни навчання в школі проводилося в дві зміни, відбулося 8 випусків шкіл, близько 300 осіб. В 1939 році школу закінчив піонер з села Н.Булатець Ваня Сацький, який в роки війни загинув, як піонер-герой.
З 11 лютого 1963 року піонерська дружина носить ім’я земляка Героя Радянського союзу М. М. Халявицького, який в минулому був учнем вищебулатецької школи, а в час війни в званні майора командував полком. При визволенні Прибалтики загинув смертю хоробрих.
В дні окупації села від 14 вересня 1941 року до 19 вересня 1943 року школа не працювала. В цей час приміщення школи були зайняті під табір для військовополонених... 10 жовтня 1943 в школі почалось навчання. Всі діти шкільного віку, а також переростки були залучені до школи. Директором школи стала Кузьменко Ганна Олександрівна. З 1944 по 1945 директором школи була Проценко Н.В. З 1945-1952 р.р. був Пасічник І.Ф. З 1952-1964 р.р. був Севостяненко П.Д.
З 1966-1974 директором став Яковенко М.М. Лише після війни відбулося 16 випусків. З 1961р. школа стала восьмирічною.
Багато з випускників школи здобули вищу і середню освіту. Деякі випускники закінчили технічні, економічні, поліграфічні, педагогічні та медичні інститути. До 30 осіб випускників закінчили академії та університети. Випускниця школи Мищенко Є.А. здобула ступінь кандидата економічних наук. На сьогодні школа має двох випускників, котрі стали відомими письменниками, поетами. Це Mикола Кочерга та Микола Кондратенко. В нашій школі також побували в гостях такі видатні люди, як Н.М.Баклай, В.Малик, Олександр Печора, О.Хало, О.Міщенко і навіть Народна артистка України Раїса Кириченко. Ми гордимося історією нашої рідної школи...

Кiлькiсть переглядiв: 481

Коментарi